Полтавська область, Зіньківський район,

село Бобрівник

Одяг: конопляна сорочка вишита конопляною ниткою фарбованою у корі дуба, Керсетка «оборчик», спідниця, крайка плетена, крайка з балабонами, черевики «румунки», восковий віночок, стрічки «басамани», шовкова хустка

Підтримати проєкт може кожен, лише відповівши на декілька питань за посиланням https://www.surveymonkey.com/r/6PHVPS7

Модель: Anna Stamps

Одяг з приватної колекції Natalka Sturgill Private Collection

Фото Olenka Bravo

Команда проєкту Leanna Nadeeya, Viktoriya Lundblade, Alyona Garcia, Natalia Sturgill, Olenka Bravo, Iryna Klymuk, Ivanna Martinez, Yevheniia Trofimova, Svitlana Zadorovska

У вишивці Полтавського регіону, як сказано в книзі «Український рушник» авторів Алли Бойко та Валентини Титаренко, сконцентрувалися найбільш важливі локальні риси вишивання всієї Лівобережної України. Це виявляється у великій кількості та різноманітті технік, насиченості орнаментальними та рослинними формами, стійким збереженням традицій та сприйнятливістю до нових форм.

Серед багатогранності української вишивки полтавська посідає особливе місце.

На Полтавщині застосовують лиштву – лічильну гладь, полтавську гладь, мережки, вирізування, виколювання, або «солов’їні вічка».

Існувало багато народних методів фарбування ниток: корою дерев, корінням, листя, квітками, плодами багатьох рослин. На Полтавщині чорний та сірий кольори отримували від фарбування дубовою корою, а іноді сажею. Жовтий відтінок отримували від соку щавлю, лушпиння цибулі, гвоздики, квіток соняшника. Зелений з гарбузового листя, шкарлупи горіхів, блакитний з відвару лісової материнки, червоний з люцерни, бузковий – з шовковиці.

Нитки запікали в житньому тісті, після чого вони не втрачали свого кольору протягом тисячоліть.

Джерело: https://zmist.pl.ua/.../poltavska-vyshyvka-vid-trypillya...